Олег Зотов, рятувальник з міста Одеса
Шлях Олега Зотова у Службі порятунку розпочався понад двадцять років тому. Надихнувшись прикладом старшого брата, він прийшов у професію молодим юнаком. Каже, що остаточне розуміння «це моє місце» прийшло не одразу, а гартувалося з кожним новим виїздом, з кожним врятованим життям.
За десятиліття служби досвід накопичувався через складні іспити. Одним із таких став 2018 рік, коли під час масштабної пожежі на підприємстві вогнеборці зіткнулися з «вогняною лавою» – розлитими горючими речовинами, що стрімко поширювалися територією. Тоді, в умовах браку інформації та сил, підрозділ Олега витримав найважчі перші години, не давши вогню знищити все навколо.
Повномасштабна війна додала цій роботі зовсім іншого виміру небезпеки. Тепер рятувальники часто самі стають цілями. Олег згадує, як під час одного з обстрілів Одеси вибухова хвиля застала його прямо в частині, відкинувши на кілька метрів. Попри ризик повторного удару, він разом із колегами одразу виїхав на ліквідацію наслідків. Робота тривала до ранку – виснажлива, мовчазна, але необхідна.
Попри суворі будні, Олег залишається людиною, яка цінує кожне життя. Він з теплотою згадує, як разом із мешканцями будинку кілька годин визволяв кота з пастки у вентиляційній шахті. У такі моменти, за словами рятувальника, повертається віра у світло.
