Сергій Оніщук, водій ДСНС з Житомирщини
На службі він з 2001 року і за цей час керував усім - від величезних автоцистерн до автодрабин. Сергій знає: поки екіпаж збирається думками перед боротьбою з вогнем, саме від його швидкості та зосередженості на дорозі залежить чиєсь життя.
Його перший виїзд понад 20 років тому став бойовим хрещенням: молодому хлопцю довелося протиснути величезну машину там, де цивільні авто не могли розминутися. А найважчим іспитом для нього досі залишаються зимові виклики, коли через затори чи лід ти маєш летіти на допомогу, тримаючи відповідальність за весь екіпаж.
Та рятувальником не стають за графіком. Одного разу, відпочиваючи біля водойми, Сергій помітив, як під воду іде маленька дівчинка. Секунда на роздуми - і дитина на березі. Іншим разом - разом із караулом діставав із крижаної пастки батька з дитиною, які виїхали на санчатах на тонкий лід.
Попри сотні виїздів, Сергій не вважає себе героєм і каже, що просто робить те, чого навчили. А після кожної важкої зміни він найбільше чекає дзвінка від сина, який зараз воює на передовій...
