«Росіяни зв’язали мені руки і повели в ліс. Протримали там майже пів дня, а потім відпустили. Тоді вони ловили всіх підряд», – так один із найстрашніших епізодів початку повномасштабного вторгнення згадує пан Сергій, старший диспетчер однієї з високовольтних підстанцій «Укренерго».
Роботі в компанії наш колега присвятив уже понад 20 років. Але зізнається: повномасштабна війна – повністю змінила реалії професії. Робота енергетика перетворилась на статус постійної мішені для ворога. Особливо – на північно-східному прикордонні.
У лютому 2022-го, коли регіон частково опинився у тимчасовій окупації, для енергетиків почалося справжнє випробування на міцність. Пан Сергій із колегою – майже два місяці працювали безперервно: добу через добу. «Було дуже важко. Сиділи без електроенергії, грілися біля вогнища. А зовсім поруч – постійно нишпорили окупанти», – ділиться спогадами колега.
«Ворог діє дуже підступно. Буває, стоїмо у полі, а дрон літає настільки низько над лісом, що його навіть радари не бачать. Він може з'явитися зненацька, з будь-якої точки. Ми його лише у мікрофон чуємо. Це дуже небезпечно», – розповідає диспетчер. Війна не оминає енергетиків і вдома: нещодавно один із ворожих безпілотників збили всього за пів сотні метрів від будинку пана Сергія. На щастя, ніхто з родини тоді не постраждав.
Попри постійні ризики та шалену втому – оперативний персонал завжди на роботі. «Ми працюємо й о 4-й ранку, і о 12-й ночі, і на вихідні, і на свята. Якщо є дозвіл на відновлення і люди приїхали працювати – я на зміні, допускаю їх до роботи. Робимо все можливе, бо мусимо якнайшвидше повернути людям світло», – наголошує колега. Каже, його головна мотивація зараз – побачити, як повністю відновиться рідна підстанція, а на щиті керування знову відображатимуться стабільні показники напруги.
Дякуємо панові Сергію та всім його колегам, які, ризикуючи життям, щодня працюють для того, щоб у кожного з нас було світло. Незламність не згасає!
