Денис Проноза, рятувальник з Одещини
Для Дениса вибір професії був очевидним: батько віддав службі 20 років, брат – начальник караулу. Продовжити шлях рідних стало справою честі.
За 6 років роботи були сотні виїздів, але перший закарбувався назавжди. Це не була пожежа з новин, а звичайне «потрібно відчинити двері», за якими чекала смерть людини похилого віку. Специфічний запах, незвичні почуття і перше усвідомлення того, з чим доведеться стикатися надалі.
Війна змінила все. Робота перетворилася на щоденне випробування: обстріли, миттєві переходи в укриття та повернення до ліквідації пожеж. Попри це, Денис впевнений: «Треба бути тут, у своїй країні, на своїй землі». Думки про виїзд за кордон він ніколи навіть не припускав.
Щоб не вигоріти в такому ритмі, Денис має власну формулу відновлення. Найкращий спосіб «видихнути» – це риболовля разом із хлопцями з караулу. Колектив у них дружній: разом і у вогонь, і на відпочинок. Денис цінує свій підрозділ і своїх людей.
У день, коли оголосять перемогу він планує сісти на мотоцикл і їхати кудись далеко, можливо, знову в гори. Просто відчувати рух, свободу і знати, що завтрашній ранок обов’язково буде кращим.
«Тримайтеся. Не опускайте руки, – каже він. – Буде наша перемога». І в словах цієї людини відчувається справжня і непохитна впевненість.
