На цьому фото – вид на зруйнований будинок у Києві крізь розбите скло іншого понівеченого дому. І це не просто руїни – це невинні жертви, втрачені життя, розбиті долі... Ось так, в один момент, росія здатна розірвати на друзки найважливіше – людське життя...
Цього тижня ми знову рахували хвилини у затяжній, страшній ночі. Тоді ворог поцілив у багато житлових будинків, принісши руйнування в різні куточки міста. Коли небо навколо спалахувало від вибухів, здавалося, що ця темрява ніколи не скінчиться. Але світло повертається, бо є люди, які не дають злу перемогти.
Рятувальники ДСНС працювали без упину, година за годиною, вдень і вночі. Бо знають: там, у тиші під уламками, хтось досі дихає і чекає. Чекають мами, чоловіки, діти, затиснувши в руках телефони, на які більше ніхто не відповідає. Чекають і мільйони незнайомців по всій країні, бо ця війна зробила нас вразливими до чужого горя.
Нам більше немає різниці, чий будинок палає – ми відчуваємо цей біль як свій власний. Бо нас єднає щось значно більше за спільні кордони – нас єднає любов одне до одного і до цієї землі.
Ми вистоїмо. Тримаємося разом і бережімо тих, хто поруч.
Автор фото: Павло Петров, пресофіцер ДСНС Києва
