Сьогодні треті роковини підриву Каховської ГЕС. День, коли російські окупанти здійснили черговий воєнний злочин та акт екоциду проти українського народу, а все навколо, здавалося, йшло на дно.
Понад 80 затоплених населених пунктів. Близько 16 тисяч людей, які миттєво опинилися в зоні екологічного лиха. Десятки загиблих, зниклі безвісти... Страшні цифри. Скалічені долі.
Але там, посеред затоплених міст і сіл, під канонаду російських обстрілів та в брудній воді, стояли наші рятувальники. Діяли швидко, зосереджено, без жодної метушні чи паніки. Вони просто знали: час грає проти них, а встигнути треба до кожного.
Пліч-о-пліч із волонтерами та іншими службами надзвичайники вихоплювали життя з водяної пастки. Тоді вдалося врятувати понад 700 людей та евакуювати майже 3800 осіб. І ще – понад 280 тварин. Бо пройти повз налякані очі, залишені на ланцюгах чи дахах, і покинути їх у цій біді – наші хлопці просто не могли. Рятували кожне живе серце. Вони пішли проти великої води і вистояли там, де впасти міг кожен.
Пам’ятаємо цей день.
