Ольга Петренко, психологиня Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Суми» ДСНС України
На службу до ДСНС Ольга прийшла майже 15 років тому. Тоді вона ще не знала, що її дитяча мрія бути лікарем здійсниться у дещо інший спосіб. Адже лікар зцілює тіло, а Ольга обрала складніше – лікувати людські душі.
Свій професійний шлях вона остаточно підтвердила для себе під час трагедії на Сумщині – зіткнення поїзда з маршруткою. Рятувальники, які працювали на місці, бачили те, що неможливо забути.
«Після повернення я проводила з ними дебрифінг. Хлопці були вдячні за можливість виговоритися, адже вдома вони тримали все в собі, намагаючись захистити рідних від того жаху», – згадує Ольга. Саме тоді вона стала для мужніх чоловіків тим надійним тилом, де можна бути собою.
Із повномасштабним вторгненням кабінети психологів перемістилися на задимлені вулиці та руїни. Перше бойове залучення в рідному місті – ворожий дрон влучив у навчальний заклад. Були загиблі.
«Про власні емоції тоді не думали. Вся увага була на людях, які в одну мить втратили все. Ти просто стаєш їхньою опорою, коли земля йде з-під ніг», – ділиться психологиня. Ольга згадує виїзд до Харкова, де після ракетного удару дві доби підтримувала мешканців зруйнованого будинку.
Коли робота закінчилася, її знайшла жінка, просто обійняла і прошепотіла: «Дякую, що були поруч».
Ці три слова для Ольги важать більше за будь-які нагороди. В цьому і є магія її професії – бути світлом у найтемніші часи
