Чотири роки і нарешті – тато вдома
Двадцять прикордонників повернулись із російського полону. Назустріч – живий ланцюг українців вздовж дороги і крик «Вітаємо вдома».
«Ми приїхали з дітками. Вони не бачили тата вже чотири роки. Він пам'ятає їх ще зовсім маленькими», – говорить дружина перед зустріччю. Десь поруч лунає голос: «Вдома вже. Все нормально, живий здоровий». І тихіше – в телефонну слухавку: «Я в Україні».
Слова прості. Але важчих і важливіших зараз немає. Наші вдома. 🙏
