«Обриви ліній від ворожих обстрілів трапляються настільки часто, що ми вже перестали рахувати. Буває так: тільки-но полагодили, диспетчери подають напругу – а лінія не працює. Це означає, що стався новий приліт. І ми знову виїжджаємо», – так про свою роботу розповідає пан Максим, начальник дільниці з ремонту повітряних ліній НЕК «Укренерго».
Бригада пана Максима працює зовсім поруч із лінією фронту, де кожен виїзд перетворюється на випробування сміливості, професійності та фізичної витривалості. Працювати іноді доводиться вночі, хоча це зумовлює додаткові ризики. Для безпеки персоналу необхідне освітлення, але його використання робить енергетиків мішенню для ворожих дронів. Особливо небезпечно працювати поблизу водосховищ, де будь-який промінь видно за багато кілометрів.
«Боюся не за себе – за хлопців. Тому завжди планую, як швидко їм дістатися до укриття, як діяти під час обстрілу. Людина на висоті потребує часу, щоб спуститися. А це – критичні секунди. Були моменти, коли приліт відбувався за кілька десятків метрів від місця нашої роботи. Бог милував – ніхто не постраждав», – розповідає пан Максим.
Найважче – відрядження в райони масштабних руйнувань. У перші місяці після звільнення Київщини бригада пана Максима працювала в районі Бучі та Ірпеня. «Тоді вперше побачив, якими бувають масштаби знищення. Ми два місяці відновлювали повітряні лінії. Працювали без вихідних – адже треба було повернути людям світло», – каже колега.
Попри фізичну втому і постійний ризик для життя, пан Максим та його бригада продовжують відновлювати те, що руйнує ворог. Безмежно вдячні колегам за професіоналізм, мужність та відданість своїй роботі. Завдяки вам – незламність не згасає!
