Андрій Михальчук, рятувальник із міста Чорноморськ, що на Одещині
Для Андрія ДСНС – це сімейна справа. Надихнувшись прикладом старшого брата, який рятує людей в Одесі з 2014 року, він і сам обрав цей шлях.
«Пам’ятаю, як вперше зайшов у задимлену квартиру. Всередині все стислося, адреналін зашкалював. Тоді я зрозумів головне – тримати себе в руках і не піддаватися паніці», – розповідає він.
Рятувальник згадує ліквідацію наслідків ворожого удару, коли власноруч деблокував жінку з-під завалів другого поверху. На жаль, згодом стало відомо, що вона померла. Андрій зізнається: такі новини сприймати важко, але в моменти роботи емоції відступають – на першому місці чіткість і зосередженість.
Поруч із трагедіями є місце і для усмішки. Андрій з теплотою згадує порятунок тварин: від котів на деревах до козеняти, що застрягло у вузькій трубі.
«Ми – народ, який не зламати. Підтримка людей відчувається завжди: просте «дякую» чи стакан теплого чаю – це те, що дає сили», – говорить він.
Андрій не будує далеких планів, але точно знає: доки ми разом і кожен на своєму місці – все буде добре.
