Ганна Логвіненко: страх, відповідальність і служба людям
«Страх нікуди не зникає - але він не сильніший за відповідальність», - пресофіцерка ДСНС Запоріжжя Ганна Логвіненко.
У Службі - з 2019 року. До того працювала режисеркою прямих ефірів на одному із запорізьких телеканалів. Вона спокійно говорить про вибухи, евакуації, вогонь і людські долі так, ніби це частина звичайної буденності. Хоча в її голосі є те, що журналісти називають «важливою паузою» - пауза між фразами, де живуть пережите, відповідальність і втома.
«Я з теплом згадую телебачення, це був дуже класний період, - усміхається Ганна. - І зараз ці навички мені дуже допомагають: я маю багато знайомих журналістів, знаю, як працюють редакції. Іноді навіть сумую за тим часом… але тепер у мене робота для душі. У ДСНС у мене теж своє «телебачення», тільки контент - це не студії, а пожежні автомобілі й наші рятувальники».
Її роль - бути містком між службою і людьми. Інтерв’ю, коментарі, відеоробота, репортажі, інформування в соцмережах - усе це тепер частина її буднів.
Ганна каже, що найбільше любить у своїй роботі можливість бути корисною: «Ми допомагаємо тим, хто цього потребує. Я часто поруч з нашими рятувальниками під час евакуацій чи доставці гуманітарної допомоги на прифронтові території. Іноді люди не можуть висловити подяку словами - але в їхніх очах усе написано. І це вартує всього».
Вона добре пам’ятає момент, коли почалася повномасштабна: «Я була в поїзді. Мені подзвонила керівниця і сказала: війна. Я приїхала в Київ… і це були дуже складні емоції - страх, нерозуміння, а ще те відчуття, коли ти не вдома. Це неможливо забути».
Ганна - одна з тих, хто не просто працює поруч з ризиком - вона документує його, щоб світ бачив правду: «Я не герой. Герої - це наші рятувальники. Я просто роблю так, щоб про них знали. І щоб люди могли вижити завдяки інформації, яку ми доносимо».
Детальніше читайте.
