Фронтовий досвід та демобілізація
Я сім місяців брав участь у бойових діях. Мій брат зник безвісти, тож я мав право на демобілізацію та звільнився із ЗСУ за три місяці до власного 60-річчя. Спочатку планував вийти на пенсію – відпочити, подорожувати з родиною, онуками. Але коли побачив руйнування на рідній підстанції, то зрозумів, що треба допомогти колективу її відновити. Поки потрібен тут – я не можу залишити колег, буду працювати, навчати та допомагати молоді, – так про свій фронтовий досвід та роботу в Укренерго розповідає пан Віктор, начальник однієї з наших високовольтних підстанцій.
Служба на фронті та участь родини
В енергетиці наш колега працює вже понад 30 років. У лютому 2022-го, коли почалося повномасштабне вторгнення, пан Віктор спершу приєднався до місцевої тероборони, а згодом мобілізувався до однієї із бригад ЗСУ. Служив на Донецькому напрямку – під Авдіївкою та Очеретиним. Добровольцями пішли на фронт також його син та брати.
Руйнування підстанції та повернення до роботи
Поки пан Віктор захищав країну на фронті, ворог майже повністю зруйнував його рідну підстанцію. Було дуже боляче. Коли він повернувся, тут нічого не працювало, були виведені з ладу автотрансформатори. Морально було важко це бачити. Та колеги раділи, що він повернувся. Персонал у нього хороший, вони чекали на нього, – розповідає наш колега.
Підтримка компанії та інклюзивне робоче місце
Після повернення пана Віктора до мирного життя компанія підтримала не лише його самого, а й сина, який після поранення отримав інвалідність. Для нього облаштували інклюзивне робоче місце, а також надали допомогу з лікуванням.
Роль родини та сила колег
Що допомагає мені триматися? Моя родина. І тоді, на фронті, і тепер. Адже найголовніше – це сім’я. Якщо ти розумієш, що потрібен комусь, це підтримує і надає сил, – каже пан Віктор. А нам надають сил такі колеги, які продемонстрували мужність на фронті і продовжують самовіддано працювати в тилу. Завдяки вам незламність не згасає!
