Alarm Map Online
Надзвичайні ситуації

Повідомлення

Пуски керованих авіаційних бомб (КАБ) Зафіксовано пуски керованих авіаційних бомб ворожою тактичною авіацією.


Прикордонник, який вистояв після важкого поранення

Історія військового пенсіонера Романа Паламара, який після важкого поранення та втрати двох кінцівок вижив, пройшов реабілітацію й готується до протезування. Вижити йому допомогли побратим, лікарі та підтримка дружини.

Прикордонник, який вистояв після важкого поранення
Джерело: Державна прикордонна служба України

Шанси вижити були малі, але він довів зворотнє: прикордонник вистояв після поранення

Військовий пенсіонер Роман Паламар у 2024 році добровільно повернувся до лав ДПСУ. На Сході він очолював протитанкове відділення бригади "Помста", доки під Куп’янськом не отримав поранення від ворожого дрону. Вибух забрав у нього дві кінцівки, оглушив і залишив важкі опіки.

Йому вдалося вижити завдяки побратиму, який надав йому допомогу. А далі - завдяки коханій дружині Марічці, яка, не вагаючись, вирушила до Харкова й не покидала його ні на мить. Разом вони пройшли довгий шлях реабілітації. Лікарі зазначають: Роман вистояв, бо мав неймовірну силу жити і підтримку жінки, яка стала його крилами.

Сьогодні Роман очікує на протезування, щоб знову зробити перші кроки - заради своїх дітей, дружини та України.

Часті запитання

Що може підвищити шанси вижити після важкого поранення?

Шанси вижити після важкого поранення значною мірою залежать від швидкості та якості наданої допомоги. Вирішальними є перші хвилини: зупинка кровотечі, забезпечення прохідності дихальних шляхів, накладення джгутів або пов’язок. Важливу роль відіграє підготовка побратимів чи цивільних, які знаходяться поруч, адже саме вони найчастіше стають першими, хто надає домедичну допомогу. Подальший успіх забезпечують професійні медики, оперативна евакуація до лікувального закладу, наявність необхідного обладнання та ліків, а також загальний стан здоров’я та мотивація пораненої людини боротися за життя.

Яку роль відіграють побратими у порятунку пораненого військового?

Побратими часто стають тими, хто фактично рятує життя пораненого ще до прибуття медиків. Вони знають особливості місцевості, розуміють тактичну обстановку і можуть швидко винести людину з-під обстрілу чи іншої небезпеки. Багато хто проходить курси тактичної домедичної допомоги і вміє накласти турнікет, зупинити кровотечу, зафіксувати кінцівку, підтримати дихання. Окрім фізичної допомоги, побратими забезпечують емоційну підтримку: говорять з пораненим, не дають йому впасти у відчай, пояснюють, що допомога вже в дорозі. Це поєднання дій і психологічної підтримки суттєво підвищує шанси на виживання та подальше відновлення.

Чому підтримка родини настільки важлива під час реабілітації поранених?

Реабілітація після важких поранень - це довгий і виснажливий процес, який охоплює не лише фізичне відновлення, а й психологічну адаптацію. Підтримка родини дає людині відчуття сенсу і мотивації: поранений бачить, заради кого він бореться, кому він потрібен. Близькі допомагають приймати зміни в тілі, пристосовуватися до нових обмежень, вчитися виконувати звичні дії по-новому. Вони супроводжують у лікарнях, реабілітаційних центрах, допомагають із побутом, документами, спілкуванням з фахівцями. Емоційна підтримка зменшує ризик депресій, тривожних станів та ізоляції, тому родина часто стає ключовим фактором успішного повернення до активного життя.

Що таке протезування і як воно допомагає після втрати кінцівок?

Протезування - це процес підбору, виготовлення та налаштування штучних кінцівок для людини, яка втратила руку чи ногу. Сучасні протези можуть бути як простими, призначеними для базових дій і підтримки рівноваги, так і високотехнологічними, з елементами керування м’язовими імпульсами або електронікою. Протез дозволяє людині знову стояти, ходити, тримати предмети, виконувати щоденні справи. Однак сам протез - це лише частина процесу: потрібні тренування з реабілітологами, терпіння та час, щоб навчитися ним користуватися. Завдяки цьому багато людей не лише повертаються до самостійного життя, а й займаються спортом, творчістю чи продовжують професійну діяльність.

У чому полягає психологічна стійкість пораненого і чи можна її розвивати?

Психологічна стійкість - це здатність людини зберігати внутрішню рівновагу, не здаватися та шукати вихід навіть у дуже складних обставинах. Для пораненого це означає прийняття факту травми, готовність проходити лікування і реабілітацію, а також віру в можливість побудувати нове, змістовне життя попри фізичні обмеження. Цю стійкість можна розвивати: допомагають підтримка близьких, професійна робота психологів, спілкування з іншими людьми, які пройшли схожий шлях, участь у групах взаємодопомоги. Важливу роль відіграють особисті цілі, віра у власні сили та поступовий рух від маленьких до більших досягнень у процесі відновлення.

Будьте в курсі усіх подій та новин

Підписатись на новини та оновлення

Змінити налаштування розсилки можна за посиланням, що надійде на електронну пошту.